Бєгоулєв Борис Петрович

Народився 25 жовтня 1905 року в селі Дурницино Архангельської області. У 1930 році закінчив Ленінградське медичне училище. 

У 1938 році Бегоулєв служив на Далекому сході зубним лікарем у 120-му стрілковому полку. Коли почався збройний конфлікт з Японією в районі озера Хасан - він приймав участь у штурмі висоти Заозерна. Це було 7 серпня 1938 року. Під час бою рота потрапила в оточення, командир загинув, командування ротою на себе взяв Бєгоулєв. На протязі доби під його командуванням рота вела нерівний бій з переважаючими силами противника, який ніс великі втрати. Незважаючи на дві контузії та осколочні поранення Бєгоулєв продовжував командування ротою і утримав висоту. За мужність і відвагу, виявлену у боях з японськими загарбниками Бєгоулєву Борису Петровичу 25 жовтня 1938 року було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У 1939-1940 роках він був учасником радянсько-фінської війни.

Під час Великої Вітчизняної війни, з травня 1942 року - начальник хірургічного пересувного госпіталю.

У 1949 році Борис Петрович приїхав до Шепетівки працювати. Тут у 1957 році він вийшов в запас в званні полковника медичної служби. Довгий час працював в Шепетівці в органах охорони здоров'я, керував оргкомітетом Шепетівського міжрайонного онкодиспансеру, вів активну громадську діяльність.

Помер у 1969 році від інфаркту. Похований на міському кладовищі. Шепетівчани пам'ятають його як вимогливу, принципову, просту і ввічливу, уважну людину.