Георгій Кудашов

Сміливо вступав у боротьбу з переважаючими силами ворога, розстрілював його з мінометів і кулеметів, сіяв паніку у лавах окупантів потомстевений залізничник з Шепетівки Георгій Максимович Кудашов. У числі інших нелегких фронтових днів та ночей незабутнім подвигом залишилися для нього і ті три бойові доби, які увінчали комсомольця-шепетівчанина славою Героя Радянського Союзу. Тоді, у липні 1943-го, відкинувшт фашистів раптовим ударом з села Філософово, що знаходилося у районі Курсько-Орловської дуги, група піхотинців-десантників на чолі із старшиною Кудашовим ціною неймовірних зусиль утримувала до підходу наших частин стратегічний об'єкт - міст через ріку.

Народився 7 січня 1919 року на ст. Тайга Кемеровської області. В Шепетівку з родиною приїхав у 1936 році і почав працювати в паровозному депо слюсарем. Пізніше,  після закінчення Київської технічної школи паровозних машиністів - помічником машиніста.

Війна застала його на строковій службі. Воював на Волховському та Воронежському фронтах. Після закінчення Архангельського кулеметного училища старшину Кудашова призначають командиром першого взводу 391 стрілецького полку 170 стрілецької дивізії, яка вела бої на Орловському плацдармі.

27 липня 1943 року полк атакував ворога в селищі Філософо, де зіткнувся з опором фашистських кулеметників. Завдання полягало в захопленні селища та мосту біля нього і утримання його до підходу головних частин. Для цього командир наказав послати кулеметний взвод Кудашова у тил до ворога. 27 кулеметників атакували ворога і зуміли захопити міст та закріпитися. Після тяжкого поранення комендира роти командування на себе взяв Кудашов Г.М.. Три доби безперервного бою витримали бійці. Ще в перший день командування Кудашова було поранено в ногу, та він не залишив поля бою. Не зміг побачити Георгій Максимович як тікали фашисти, як кидали техніку та плавом перебиралися на протилежний бік річки, як переможно йшли по мосту радянські танки.

Осколками міни, що розірвалася перед входом у землянку його поранило у живіт, груди та голову. Про перемогу та визволення Орла дізнався вже у госпіталі. 15 січня 1944 року за мужність, відвагу та винахідливість, проявлені при захопленні та утриманні моста Кудашову Георгію Максимовичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Пізніше його направляють до Києва, де він стає командиром військового залізничного експлуатаційного полку, з яким пройшов останні шляхи війни й дійшов до Берліну.

У 1945 році Георгій Максимович повернувся до рідного міста, пішов в запас й почав працювати черговим по депо.