Натан Рибак

Вулиці Шепетівки вздовж і поперек сходив у 20-х роках Н. С.  Рибак, тоді школяр, а нині український письменник, лауреат Державної премії.

Він - творив на благо народу в ім'я нових звершень, майже кожен його твір був закликом на битву за мир, світлим сподіванням на щасливе мирне майбутнє.

Визнаний і відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами, гордість нашої рідної землі, наш земляк Натан Самійлович Рибак. Попри прикрі перипетії долі він завжди залишався відданим своїй Україні. Любив, славив і захищав її протягом усього свого життя .

Створивши велику кількість новел, нарисів, оповідань, повістей, романів, віршів і драм висвітлює теми історичні і буденні, закликає до миру і об'єднання, любові і вірності, піднімає дух до боротьби народу за світле квітуче майбутнє.

Народився 3 січня 1913 р. у с. Іванівка Новомирівського району Кіровоградської області у сімї службовця цукроварні. У дитячі роки мешкав у с. Клембівка Ізяславського району ( в Ізяслав похована мати Н. С. Рибака). Навчався в Шепетівській фабрично-заводській школі на хімічному відділенні, після закінчення якої працював змінним хіміком на місцевій цукроварні. На час навчання у школі припадають перші літературні спроби. 1930 року виїхав на навчання до Київського хіміко-технологічного інституту.

Учасник Великої Вітчизняної війни.

Автор збірок оповідань «Дорогами змагань» (1931), «Наснага», «Секрет майстра» (1932), «Історія одного кулемета» (1933), «Кут падіння», «Мужність» (1934), «Останній маршал» (1935), «Оповідання» (1936), «Оповідання про М. Ф. Фрунзе», «Новий день» (1937), «В дорозі» (1939) , «На світанку» (1940), «Подвиг» (1941), «Прапор» (1942), «Солнце Башкирии» (1943), «Остання ніч» (1956), «О чем рассказывала песня» (1960), «Поруч з нами» (1963); романів «Гармати жерлами на схід» (1934), «Київ» (1936), «Дніпро» (кн. 1, 1937, кн. 2 - 1939), «Помилка Оноре де Бальзака» (1940), «Зброя з нами» (1943), «Переяславська Рада» (т.1 - 1948, т. 2 - 1953), «Час сподівань і звершень» (1960), «Солдати без мундирів»(1966), «Пора надежд и свершений» (доповнення до вид. 1973); збірки оповідань для дітей «Що сталося в останню хвилину» (1971), пєси «Лавина» (1971); збірок віршів «Країна роботи» (1932), «Похід колон» (1933) «Робочий день» (1934).

Член спілки письменнників СРСР в 1934 р. Загинув в автомобільній катастрофі 11 вересня 1978 р.

На честь ві­до­мо­го ук­ра­їнсь­ко­го пись­мен­ни­ка в Ше­пе­тів­ці наз­ва­но ву­ли­цю і про­ву­лок, які зна­хо­дять­ся у пів­денно-за­хід­ній час­ти­ні міс­та. Його ім'я но­сить нав­чаль­но-ви­хов­ний ком­плекс № 3. А на цук­ро­во­му за­во­ді, про який так ба­га­то пи­сав На­тан Ри­бак, вста­нов­ле­но брон­зо­ву ме­мо­рі­аль­ну дош­ку ро­бо­ти О. П. Скоб­лі­ко­ва з на­пи­сом: «На Ше­пе­тівсь­ко­му цук­ро­ком­бі­на­ті з 1927 по 1930 ро­ки пра­цю­вав і нав­чався ви­дат­ний ук­ра­їнсь­кий пись­мен­ник ла­уре­ат Дер­жавної пре­мії СРСР На­тан Са­мій­ло­вич Ри­бак».

читати твори  Н. С. Рибака

Література про Н. С. Рибака:

Письменники Радянської України. Бібліографічний довідник. К; «Радянський письменник», 1988. стр. 506.

Про Натан Рибака. Статті. Спогади. Листи. К., «Радянський письменник». 1983. - 287 с.

Ю. Кобилецький. Натан Рибак. Критико-біографічний нарис. К., «Радянський письменник», 1963, - 128 с.