Одне слово

Питався її у тривозі, -

І знає про це півсела:

- Чи нам у житті по дорозіі?

- Аякже, - сказала й пішла.

Я серце печаллю не краяв,

Я душу свою не терзав.

- Яка ти хороша та злая, -

Увечері якось сказав.

І ще раз спитав у тривозі, -

І знає про це півсела:

- Чи любиш, чи нам по дорозі!

Сказала: - Люблю, - і пішла.

Всю ніч мене дума терзала,

Чого і чому - не збагну, -

Одне тільки слово сказала,

А я до зорі не засну.

З книги «Світанок»