Олександр Ковальчук

Народився 10 травня 1924 року на станції Білозір'я Смілянського району Черкаської області в сім'ї залізничника. До війни сім'я переїхала до Шепетівки . З 1933 року на вчався у місцевій українсько-польський школі ( ЗОШ №4 ). У 1941 році закінчив залізничну школу №41.

Учасник Великої Вітчизняної війни , тричі поранений .

(Наприкінці 80-х років опублікував у Шепетівській газеті " Шляхом Жовтня " повість " Випуск 41-гo ", в якій оповдає про долю випускників 1941 року цієї школи ) . Працював завідуючим відділом, відповідальним секретарем журналу  "Література в школі ", заступником головного редактора видавництва "Дніпро " , відповідальним секретарем журналу " Радуга " .Член Спілки письменників Украни з 1974 року .

Окремими виданнями вийшли збірки " Оповідання розвідника " ( 1964 ), "Ні , не привиди " ( 1966 ) , " На гребені війни " ( 1971 ) , " Ластівко , відгукнись " ( 1976 , "Грані " ( 1980 ) " Hoчі розвідницькі " ( 1986 ) , повісті " Залог " ( 1986 ) , " Огненные рубежи" ( 1985 ) . У 2000 році упорядкував ( у співавторстві ) збірник "Спогади - заповіти ветеранів " ( видавництво - "Україна " ) . Помер у 2005 році.