Шепетівка вибирає долю
Мчали через місто ешелони. Одні зі сходу на захід, інші з заходу на схід. Перші везли продовольство і солдатів. Другі - калік... Ішла світова імпералістична війна, яка несла людям горе і смерть.
Прифронтова Шепетівка особливо гостро відчувала, чим ставав для народу кожний новий день кровопролиття. Місто наповнилося біженцями з району воєнних дій. Вони прибували сюди цілими сім'ями. Трудящих невідступно переслідували голод, дорожнеча, хвороби. У багатьох не було навіть даху над головою.
Трудове населення Шепетівки розуміло, що винен у стражданнях народу російський царизм. Тому з такою великою радістю була зустрінута звістка про Лютневу революцію в Петрограді, про повалення прогнилого монархічного режиму. В місті відбувається вселюдний мітинг під гаслом встановлення демократичної республіки, запровадження восьмигодинного робочого дня, припинення війни.
Революційно настроєні маси тепер ще з більшою рішучістю виступають проти місцевої буржуазії й царських властей. Антибуржуазний робітничий рух швидко набирає усе глибшого політичного змісту. Вже у березні 1917 року в Шепетівці обирається рада робітничих депутатів, яка невдовзі об'єднується з Радою солдатських депутатів.
Одночасно з органами народовладдя у місті формуються місцеві органи буржуазного Тимчасового уряду.
Стримати розвиток революції, підпорядкувати діяльність Рад політиці Тимчасового уряду - ось яку мету переслідували вороги трудящих. Протидіяти цим підступним замірам можна було тільки шляхом широкої роз'яснювальної роботи у масах, Радах, профспілках, в яких на той час переважали меншовицько-есерівські елементи, шляхом викриття дій угодівців та організації трудящих на боротьбу за переростання буржуазно-демократичної революції у соціалістичну. Цю роботу у Шепетівці та селах волості розгорнула більшовицька група, що оформилася влітку 1917 року на цукровому заводі. Вона складалася із мужніх, загартованих у революційній боротьбі людей. В їх числі були В. Л. Мануїлов, І. С. Лінник, С. О. Ковальчук та інші.
Чималу роль у піднесенні політичної свідомості населення відігравали революційно настроєні солдатські маси місцевого гарнізону, серед яких було чимало більшовиків.
Люди у поношених шинелях, до краю втомлені війною, також марили про заводи без капіталістів, про землю без поміщиків.
Звістка про невдачу червневого наступу на фронті викликала в Шепетівці нову хвилю обурення війною. Контрреволюційна політика Тимчасового уряду рішуче засуджується на багатолюдному мітингу трудящих і солдатів. Для втихомирення населення до міста прибуває козачий полк гвардійської кавалерії.
У липні 1917року в Шепетівці з'явилася видрукована у Тулі більшовицька відозва, яка закликала до перемир'я на фронтах, засуджувала братовбивчу війну. Цю відозву розповсюджували солдати-піхотинці, які проїджали через Шепетівку на фронт.
Очолювані більшовиками, трудящі Шепетівки повели рішучу боротьбу проти корніловців. Як тільки стало відомо про змову контрреволюційного генералітету, робітничо-селянські маси разом із солдатами гарнізону міста створили комітет охорони революції і заарештували корніловських заколотників. Одночасно революційно настроєні військові частини взяли під свій контроль казарми, склади зброї і залізничні станції. Залізничники Шепетівки і Гречан зірвали відправку військових частин до Петрограда і Москви.
На початку жовтня 1917 року відбулися перевибори Шепетівської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.