Краю рідний , волошковий,
Лісовий , озерний край .
Незабутній та чудовий
Ти мене не забувай.
Птахом серед хмар літаю,
Весело біжить життя ,
З Україною страждаю
Та сприймаю майбуття.
Ось Хрещатик зустрічає ,
По Дніпру пливуть вогні,
Сонечко ласкаво сяє ,
Та всміхається мені .
6 лютого 2000 р . м . Нешер
Моє небо з зірками ...Дора Хаїкіна .
Небо бачить зірками,
Та гублять вони висоти ,
Грає долями . Вабить стежками,
Досягти допоможе мети .
Поруч скелі . Долини безкраї,
Місяць знов над вершинами гip .
Ось поплили між хмарами зграї
Та біблейський відкрився простір .
Декламую вірші на балконі ,
Розійшлися мої слухачі ,
В вирій рвуться стрункі , карі коні ,
Золотіє вогонь у печі .
А душа неспокійно радіє ,
Та думки знов лягають на лист ,
Глянь , птахи повернулися Київ ,
Через дивний повітряний міст...
Долю нашу підтверджує зміст ...
7 червня 1999 р., м . Нешер .
Сивий дим над хатинками в'ється , Й зрозстає , ніби срібний туман... Олександр Царик .
"Сивий дим над хатинками в'ється..."
Розлучає з надіями нас,
Місяченько лукаво сміється,
З усіма розбирається час ...
Пробіга через поле стежина
У ceлi розквгтають садки.
Та стоять , немов тіні близ тину,
Мовчазливі , глyxi жебраки.
Біля храму смуглява дівчина.
Нам дарує смачний коровай.
Посміхається світу Вкраїна , -
Наш ласкавий, замріяний край.
Моє серце стривожено 6'ється .
Сік дарують берези стрункі.
Я гортаю життя сторінки...
"Сивий дим над хатинками в'ється..."
6 лютого 2000 р., м. Нешер