Меморіальний музей ім. М. Островського

Здається, усі вулиці Шепетівки збігаються до цієї площі, на якій звівся монумент Миколі Островському і де червоним знаменом над меморіальним музеєм замайоріло його життя-подвиг.

І є в цьому своя закономірність.

Адже саме тут, на цих колись тихих шепетівських вулицях, починалася біографія полум'яного революціонера, письменника, безкомпромісність, мужність, самовідданість і стійкість якого - взірець для молоді всієї земної кулі. Починалися тут - через робітничі мітинги і маніфестації, таємні більшовицькі сходи і розклеювання листівок, через добування зброї і визволення з-під конвою Федора Передрійчука, котрого знаємо з роману "Як гартувалася сталь" як Федора Жухрая.

Ці ж вулиці 9 серпня 1919 року проводжала ще зовсім юного Колю Островського до Червоної армії і зустрічали його, зраненого, недужого, та незламного духом, коли повернувся з фронтів громадянської війни. Щоб бути у строю і продовжувати битву за щастя Батьківщини. Продовжуючи боротьбу вже не з шаблею, а з пером в руках...

Відтоді минули десятиріччя. Але не підвладна часові пам'ят про безстрашного та талановитого письменника-бійця, герої безсмертних романів якого і сьогодні в перших лавах будівників країни. І з ними - Островський.

Воскресили світлий образ письменника київські митці - скульптор В. І. Зноба, архітектор І. С. Ланько та кращі каментеси Хмельниччини П. Осипов, С. Котик, С. Замурнюк.

На цій же площі споруджено літературно-меморіальний музей Миколи Островського - оригінальний за архітектурним вирішенням (еперше в країні зведена будівля кільцевої конструкції) і за художньо-монументальним оформленням. П'ять пілонів на вершині насипаногоі вимощеного бруківкою пагорба утримують велетенський бетонний "барабан", площа якого близько тисячі квадратних метрів. Тут і розміщено експозицію. Ззовні "барабан" ніби огорнутий прапором, що зітканий з мільйонів пластівців смальти.. В оздобленні інтер'єру широко використані мармур, граніт, алюміній.

Документи, реалії епохи, твори живопису, - усе це якось особливо вражає й емоційно наснажує кожного, хто заходить у музей. Унікальні матеріали про життя Миколи Островського зберігаються в спеціальних кубах, а на сталевих пластинах вирізьблено крилаті вислови письменника. Це також надає загальній атмосфері незвичайності й значущості.

У внутрішньому дворику - розгорнуті крицеві сторінки романів "Як гартувалася сталь" і "Народжені бурею".

Музей М. О. Островського в Шепетівці відкрито 22 грудня 1946 року - в день 10 - х роковин з дня смерті письменника Миколи Олексійовича Островського .Експозиція музею розпочинається картиною « Село Вілія » Острозького повіту Волинської ry6ерні " , в якому 29 вересня 1904 року в сім'ї робітника народився письменник. З виставлених документів видно , що в часи Першої світової війни сім'я Островських разом з іншими біженцями прибуває в Шепетівку , де в 1917- 1920 рр., як відомо , відбуваються важливі події .На знімку будинок , в якому в 1918 році під час німецької окупації збиралися шепетівські підпільники - більшовики у цих зібраннях брав участь Коля Островський. Привертає увагу стенд , де зображені перші члени Шепетівського волосного революційного комітету. При ревкомі створюється комсомольська opганізація , членом якої був юний Островський.

Крок за кроком розкривається діяльність Миколи Островського в кавалерійській бригаді легендарного Г. l . Котовськогo , а потім у Першій Кінній армії С. М. Будьонного . На окремому стенді висвітлено ро6оту Островського в Київських головних паровозоремонтних майстернях. Серія експонатів присвячена його кипучій комсомольській діяльності в Берездівському , Ізяславському і Шепетівському райкомах комсомолу , вступу до лав Комуністичної партії.

В 1927 році тяжка хвороба прикувала М. Островсько до ліжка. Сліпий , повністю паралізований , він вирішує поставити на службу своєму народові слово. В музеї експонуються перші видання книги « Як гартувалася сталь » , що вийшла у видавництві « Молодая гвардия » в 1932 і 1934 роках.

Листи , відгуки , кореспонденції свідчать , що роман Миколи Островського одразу завоював серця читачів , Павка Корчагін став одним з найулюбленіших гepоїв молоді. 1 липня 1934 року Спілка радянських письменників прийняла М. О. Островського в свої ряди а Радянський уряд нагородив орденом Леніна. В музеї картина , на якій художник відобразив момент вручення письменникові Г. I. Петровським високої нагороди Визнанням його 6ойового письменницького таланту було і те , що в січні 1936 року Наркомат оборони СРСР за мобілізуючу книгу « Як гартувалася сталь " повернув Миколу Островського в ряди Червоної Армії зі званням 6ригадного комісара.

Окрилений всенародною любов'ю і піклуванням , письменник працює над романом « Народжені бурею » . Та смерть перешкодила йому завершити цю роботу . Серце полум'яного письменника - комуніста перестало битися 22 червня 1936 року . Поховано М. О. Островського в Москві на Новодівочому кладовищі поряд з могилою його улюбленого письменника Дмитра Фурманова заключному розділі розповідається про всенародну любов до письменника , чий образ став для мільйонів символом стійкості і мужності.